Методична копілка
Міністерство освіти і науки України листом від 02.09.2016 № 1/9-454 надіслало інструктивно-методичні рекомендації «Про організацію роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах».
Розглянемо, які завдання мають вихователь і музичний керівник та як їх виконувати .
Під час музичного виховання дітей музичний керівник і вихователь мають спільні функції, як-от:
- виховна
- освітня
- дидактична
- розвивальна
- науково-методична
- організаційна
- суспільно-педагогічна.
Планування роботи з музичного виховання дітей
Роботу з музичного виховання дітей визначають у формі перспективних і календарних планів.
У перспективному плані на навчальний рік передбачають форми організації музичного виховання (тип заняття, вид і тема розваги, тема свята).
На менш тривалу перспективу (один-два місяці) планують зміст розваг і свят.
У календарному плануванні відображають поточний зміст навчально-пізнавальної діяльності у формі:
- плану-конспекту музичного заняття — педагоги зі стажем до восьми років
- плану-схеми музичного заняття — досвідчені педагогів.
Форми організації музичного виховання дітей дошкільного віку
Зміст музично-педагогічної роботи з дітьми має бути деталізованим щодо кожної вікової групи в основних видах музичної діяльності згідно з чинними комплексними та парціальними програмами. Музичне виховання у дошкільних навчальних закладах організовують у формах, відповідних віку та можливостям дітей.
Рекомендовані такі форми організації музичного виховання дітей дошкільного віку, як:
- самостійна музична діяльність
- використання музики у повсякденному житті
- музичні заняття
- музичні розваги
- музично-театралізовані свята
- додаткові — заняття за інтересами дітей, гуртки (студії).
Пісенний матеріал слід транспонувати відповідно до вікових та індивідуальних можливостей дітей.
Самостійна музична діяльність Щоденна самостійна музична діяльність пов’язана з ініціативою і бажанням дитини звертатися до власно набутого мистецького досвіду. Тому педагог, спостерігаючи за дітьми, має здійснювати непрямий вплив за організації відповідного розвивального середовища та сприятливих умов для підтримки й розвитку самостійних дитячих музичних проявів. Наприклад, можна моделювати ситуації виклику чи успіху. Ситуація виклику — це прийом непрямого запрошення до самостійних дій, провокування і спонукання дітей до активності, надаючи нові можливості для реалізації.
Використання музики у повсякденному житті
Щоденне використання музики у повсякденному житті є найпоширенішою формою роботи. У такому випадку в дитячій групі панує атмосфера повсякденного звернення до музики як життєво необхідного позитивного емоційного враження. Так, педагог має:
- доцільно використовувати музику у різних видах дитячої діяльності — ігровій, образотворчій, руховій, під час сприймання літературних творів (наприклад, під час слухання музично ілюстрованих казок)
- збагачувати досвід дітей творами світової класики, добірною українською музикою з національної спадщини — про Україну, її духовно-культурні цінності, про Київ, дім, рідну мову, батьків, — а також сучасною дитячою музикою у виконанні дорослих і дітей (аудіозаписи, відеозаписи).
Музичний керівник і вихователь, орієнтуючись на програмові твори з національної та світової музичної спадщини, дбаючи про високий художній рівень і доступність репертуару, можуть також самостійно добирати музичні твори із сучасних фахових джерел, зокрема посібників, збірок, хрестоматій, журналу «Музичний керівник».
Окрім того, педагоги мають радити добір музики для родинного кола і спонукати батьків цікавитися успіхами своїх дітей у музичній діяльності. На сайтах дошкільних навчальних закладів рекомендовано створити сторінку з музичного виховання дітей. Матеріал для неї мають готувати і періодично оновлювати не лише педагоги, а й батьки.
Музичні заняття
Двічі на тиждень у дошкільних навчальних закладах проводять музичні заняття. Це є провідна форма організованої навчально-пізнавальної діяльності з музичного виховання дітей.
Розрізняють такі види й типи музичних занять:
Види музичних занять
- колективні (уся група)
- підгрупові (4-12 дітей)
- індивідуальні (одна-троє дітей)
Типи музичних занять
- традиційне
- тематичне
- домінантне
- комплексне
- комплексно-тематичне
Під час планування музичних занять обирають той доцільний тип, що відповідає рівню музично-естетичного розвитку дітей, поставленій освітній меті та актуальним завданням роботи з групою.
Традиційне музичне заняття усталене в основних рисах, найбільш апробоване дошкільною практикою. У ньому поєднані всі види дитячої музичної діяльності:
- слухання музики
- співи
- пісенна творчість
- музично-рухова діяльність
- творчість у рухах
- гра на дитячих музичних інструментах
- музично-дидактичні ігри.
Усі ці види презентують основні види музичної практики людини (музична творчість, виконавство, сприймання) та музичного мистецтва (інструментальне, вокально-хорове, хореографічне) — а отже формують у дитини початкові уявлення про цілісність і різноманіття мистецтва, навички в усіх видах музичної діяльності.
У тематичному музичному занятті виховний зміст пов’язний із життєвою темою, близькою й зрозумілою, відомою дітям, актуальною для їхнього особистісного і музичного розвитку. Освітній і розвивальний зміст тематичного музичного заняття відображений у сукупності тем:
- Які емоції і почуття передає і викликає музика
- Про що розповідає музика
- Як розповідає музика.
У домінантному музичному занятті переважає один із видів дитячої музичної діяльності, як-от:
- музикування
- музичні рухи
- співи.
За домінантного музичного заняття створюють атмосферу відповідного музичного мистецтва — інструментального, танцювального, вокально-хорового. Це сприяє успішнішому формуванню виконавських музичних навичок, творчих умінь, вивченню репертуару до свят.
У комплексному музичному занятті музика інтегрована з кількома видами дитячої діяльності, здебільшого художніми. Під час такого заняття доцільно узагальнити одне з художніх понять (наприклад, ритм) через практичну діяльність у різних мистецтвах (музиці, танці, малюнку, витинанку тощо).
Комплексно-тематичне музичне заняття поєднує у собі риси комплексного і тематичного. За такого поєднання підсилюється художньо-естетична і життєва спрямованість музичного заняття для дітей. Часто комплексно-тематичне музичне заняття є підсумковим.
Музичні розваги
Музичні розваги є естетично привабливою формою мистецько-творчого відпочинку дітей. Проводять двічі на місяць.
Під час організації музичних розваг звертаються до різноманітного мистецького і життєвого досвіду дітей. Види музичних розваг для дітей і разом з дітьми обирають вихователь і музичний керівник. При цьому важливо враховувати думку дітей і їхній вік.
Можливі, зокрема, такі види музичних розваг:
- день народження дитини,іменини
- свято Миколая
- День матері
- музичні драматизації казок у виконанні самих дітей
- вистави різних видів театрів
- театр дітей і дорослих до Міжнародного дня театру
- слухання аудіозапису музично ілюстрованих казок, музичних фрагментів з дитячих опер і балетів
- концерт дитячої творчості
- тематичні концерти творчості видатних митців
- фестивалі дитячих талантів і родинної творчості
- вечори музичних загадок-відгадок, українських колискових пісень, колядок і щедрівок (під час Різдвяних свят), веснянок, закличок, хороводів (під час Великодніх свят)
- слухання музики і творчого музикування
- слухання музики і танцювальних імпровізацій
- вечір поезій і пісень до Всесвітнього дня поезії
- вечір дитячої творчості до Всесвітнього дня танцю.
Музично-театралізовані свята
Музично-театралізовані свята — це художньо й творчо збагачена форма відзначення святкової події, пори року, соціально й змістовно значущої для виховання і розвитку дитини. Під час музично-театралізованих свят використовують здебільшого засоби музики, літератури, театру й хореографії. Проводять два-чотири рази на рік.
Рекомендовані такі музично-театралізовані свята:
- Свято музики (до Міжнародного дня музики)
- Свято осені
- зимове Новорічне свято
- Свято весни, мами і всіх жінок
- Свято випуску дітей до школи.
Додаткові форми роботи з музичного виховання
Додаткові форми роботи з музичного виховання є формами мистецького збагачення дитячого життя. У такому випадку передбачають заняття за інтересами дітей, гуртки, студії. Це можуть бути такі форми, як:
- дитяча хореографія
- дитячий оркестр
- сольний спів.
Проводять одне-два заняття на тиждень. Під час таких занять реалізовують варіативний зміст роботи з дітьми та поглиблюють зміст інваріантної складової згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти. Додаткові заняття з музикотерапії організовують за рекомендаціями практичного психолога задля корекції та розвитку дітей з особливими освітніми потребами, порушеннями психофізичного розвитку в умовах корекційної та інклюзивної освіти.
Належному музично-естетичному розвитку дитячої особистості, формуванню домірної вікові музичної компетенції дитини дошкільного віку сприятимуть такі умови, як:
- дотримання сучасних вимог до змісту, форм, методів музичного виховання
- збагачення середовища,доцільна організація музично-освітньої роботи
- творча діяльність педагогів відповідно до означених функцій
- участь батьків у виховному процесі.
Коментарі
Дописати коментар